Сторінка вихователя-методиста
Вихователь-методист Щитова Марина Володимирівна
Працює у закладі з 2007 року,
загальний педагогічний стаж 14 років
Освіта вища. Курський державний університет.
Спеціаліст І категорії.
Четвер з 14.00 до 18.00
Сьогодні основна робота вихователя-методиста - це робота з педагогічними кадрами. Тобто на якість, результати діяльності всього закладу він впливає опосередковано, через вихователя. Вихователь-методист повинен вміти працювати з дітьми і вчити цьому педагогів. Він повинен вміти показати той чи інший прийом, на практиці пояснити методику, при необхідності активно включатися в педагогічний процес, а для цього не менше 2 / 3 часу треба бувати в групах, спостерігати, оцінювати, коригувати роботу педагогів. Наприклад, якщо організовується екскурсія за межі дитячого саду, він обов'язково йде разом з дітьми і вихователем і бере частину організаційної роботи на себе. Спільно з іншими фахівцями він проводить діагностику знань і умінь дітей, а отже працює, спілкується з дошкільнятами і надає допомогу вихователям. Це дуже складне завдання, і тому від вихователя-методиста потрібне перш за все вміння працювати з людьми.
Серед сучасних педагогів багато фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою. Це люди, у яких склався свій творчий педагогічний почерк. І не кожен стане виконувати те, що йому радять, бо має свої погляди на ту чи іншу методику, педагогічний прийом і т. д. Уміння працювати з людьми - основний показник в діяльності вихователя-методиста. Дуже важливо створити колектив однодумців, що мають єдине педагогічне кредо, позиції, традиції, або, як зараз модно говорити, створити свою команду. Тільки в цьому випадку вихователь-методист зможе досягти тих цілей, які він ставить.
Головним методом в його арсеналі повинні бути переконання і докази. Навіть якщо вихователь робить щось неправильно, вихователь-методист повинен переконати і довести, чому цей метод роботи з дітьми неефективний, і підказати, як зробити краще. При цьому важливо вміти прислухатися до того, що говорить педагог. Вміння слухати і чути співрозмовника завжди цінується підлеглими.
Працювати з людьми - це обов'язкова вміння володіти собою в критичних ситуаціях, передбачати і запобігати можливим конфліктам у колективі, розуміти і оцінювати можливості кожного співробітника.
Також в наш час важливою якістю є вміння оцінювати і говорити про результати своєї праці. Вихователь-методист повинен навчати педагогів самоаналізу педагогічної діяльності.
Методична робота закладу дошкільної освіти - система взаємопов'язаних заходів і дій, направлена на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вихователя, на узагальнення і розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а в остаточному підсумку - на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання і розвитку дошкільників.
Основними завданнями методичної роботи в ДНЗ є:
- вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;
- збагачення новими, прогресивними і більш досконалими методами та засобами навчання;
- постійне вдосконалювання навичок самоосвіти, надання педагогу кваліфікованої допомоги, як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результатів його педагогічної праці .
Завдання методичної роботи полягають у створенні такого освітнього простору в закладі, де б повністю було б реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного зокрема. Авторський досвід доводить, що більшості педагогам, особливо тим, хто розпочинає професійний шлях, необхідна методична допомога - з боку досвідчених колег, керівників, старших вихователів ДНЗ, з боку методичного товариства, щоб грамотно і свідомо вибудовувати цілісний освітній процес, ураховуючи різноманітність інтересів і можливостей дітей.
Форми організації методичної роботи в закладі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від:
-
педагогічної культури вихователів;
-
конкретних завдань над якими працює заклад;
-
морально-психологічного клімату в педагогічному колективі;
-
якості аналізу результатів діагностування педагогів;
-
матеріально-технічних можливостей закладу;
-
інноваційної відкритості;
-
особливостей організації освітнього процесу з дітьми;
-
активності педагогів та керівництва.